Новокаховська ЦБС

     Наше місто має чималі літературні традиції. Ще в 50-х роках ХХ століття тут жив і творив опальний Олександр Довженко. Будівничі швидко прийняли його як людину широкої душі, мудру, котра горить діянням. Тут визрів задум «Поеми про море», і перші її кінокадри... «Каховка була його любов’ю. Він любив її молодість, будівничу енергію, любив людей, що витворювали красу нового життя», – так згадує про ті дні Олесь Гончар. Він і сам часто приїздив сюди з серйозними задумками, працював над романами «Таврія», «Перекоп». Бачив, як оновлюється земля, багата не лише хлібом. Згодом, на трасі Північно-Кримського каналу він зустріне прототипів «Тронки».
    Саме в ці роки в Новій Каховці започатковане літературне об’єднання. І цю «колиску» люб’язно розгойдував Ілля Миколайович Доля-Попов, щедрий душею і талантом. Учасник двох будов – Дніпробуду і Каховської ГЕС, автор поеми «Оляна», збірки байок «Лукаві обличчя», співавтор «Антології української байки».
    ...І розлилася весняна повінь, бурхлива, творча. Першими в цей потік влилися старші за віком – драматург Аркадій Махінько, прозаїки Юрій Сагайдак, Іван Задорожній, Анатолій Португальський, поетеси Галина Гребенюк, Вікторія Смолій, Клавдія Агєєва, поети Альберт Боровик, Олександр Нещерет ...
    Ще киплять робочі будні... До пуску готуються перші турбіни. А на дніпровських берегах з΄являється молода творча поросль – поети Анатолій Бахута, Олександр Гунько, Володимир Вітюнін, Світлана Трофимчук та інші.
    Так, саме тут народжувалась кришталева поезія Анатолія Бахути, поета національного значення, духовного батька нинішнього новокаховського поетичного цеху. ( Він довгий час був керівником літоб΄єднання при редакції газети «Нова Каховка»). Професіоналізм Анатолія Бахути допомогав становленню більшості поетів міста, адже він був ПОЕТОМ, БІЙЦЕМ, ЛЮДИНОЮ.
     В жорстокі 70-ті – майже кожен з поетів шукає свій стиль, роздумує над сенсом життя. 80-ті роки – це час великих надій та творчих задумів і злетів для більшості майстрів слова. З΄являється новий творчий потік, в якому вже бились джерела духовного відродження.
    У 1993 році на київському Всеукраїнському зльоті молодих поетів «Компот» зародився жартівливий вислів «новокаховська поетична аномалія». Нове покоління поетів – це Василь Фадеєв, Ельміра Багірова, Віктор Кокоулін, Ольга Філатова та інші вже серйозно замислюється над своїм часом. І віриться, що їм пощастить, і їх талант знайде дорогу до читача.