Новокаховська ЦБС

  Василь Геннадійович Фадеєв народився 28 липня 1963 року в місті Нова Каховка. Закінчив Новокаховський електромеханіч-ний технікум. Після демобілізації з армії декілька років працював на електромаши-нобудівному заводі, у фірмі «Ресурси», в пожежній охороні. З 1999 року – приватний підприємець.
 Вірші почав писати в 80 – х роках. Його вірші друкувались у міських та обласних газетах, у колективних збірках новокаховських поетів «Перед-чуття» (1994 р.), «Родники надежд» (2006 р.), «В любой душе томятся всходы» ( 2007 р.), «Подруги осени» (2007 р.), «Страна любви» (2008 р.), «В созвездьях строк» (2009 р.). У 2004 році вийшла перша збірка його віршів «Цветы на камнях», у 2006 році – збірка поезій «Звезды зовут», у 2007 році – збірка «В гармонии творится чудо», у 2009 році – збірка «Время выбирать пути».
 У 2006 році В.Г.Фадеєв разом з В.І.Вітюніним організували літературний клуб «Новий ЛІК», який очолив Василь Геннадійович і до сьогодні є його незмінним керівником. Майже щонеділі проходять засідання клубу в міській юнацькій бібліотеці, які організовує В.Фадеєв і називає їх «святом душі». Роботу «Нового ЛІКу» він разом з поетами постійно висвітлює в газеті клубу, яка виходить декілька разів на місяць. Крім того, щороку випускається колективна збірка кращих віршів поетів – учасників клубу «Новий ЛІК».
 Він вміє об΄єднувати навколо себе творчих людей, заряджати їх своєю енергією. А ще може підтримати людину не тільки словами, а й реальною допомогою.
 Його вірші дуже щирі, наповнені внутрішнім світлом. Вони відкривають віконце до світлиці його душі, в якій живуть кохання, філософські роздуми про життя, надії, що краса врятує світ, і ніжна любов до природи...

      * * *
Березе не нужны аплодисменты
И поклонения в бездонной тишине,
Паденье нравов или возрожденье
Среди таких спешащих мимо дней.

А если осень листьями закружит,
То может быть печальней станет жизнь.
Но главное она не равнодушна
К порывам человеческой души.

      * * *
Я знаходжу в ріднім краї друзів,
Де лишились кращі почуття,
Що живуть крізь час і дальні роки,
Не вмирая у тисках життя.

Я знаходжу в небі кращі зірки,
Що розмову десь в тиші ведуть
Про якийсь ще невідомий вимір,
Як у ньому зорі розквітуть.

Я знаходжу в ріднім краї друзів,
Що живуть у пам΄яті моїй,
Де навік нічого не згорає,
А спливає з глибини за мить.

 В.Г.Фадеєв вірить, що «...мир стоит не на земле, а на гармонии поэта». Може тому поезія для Василя Фадеєва – це не просто подорож у інші світи. Своїми віршами він намагається донести до Землі сяйво далеких зірок, які, можливо, зігріють серця людей.

...Нарисую весну, напридумывав краски,
Чтобы кто-то, увидев их, был удивлен.
И на миг ощутил бы мгновение счастья,
Словно весть дорогую принес почтальон…

А когда успокоятся беды и штормы,
И отыщут покой с дальних звезд корабли,
Я найду свой росток, когда новые зори
Удивятся, что всходы нашлись у земли.
 
   Крім віршів В.Г.Фадеєв пише вистави для літературного клубу та прозу, проводить літературні заняття з обдарованою молоддю, яка поповнює лави клубу. У 2008 році він організував у місті літературний конкурс молодих поетів «Первая ступень».