Новокаховська ЦБС

Олександр Володимирович Семенченко народився 29 грудня 1956 року в м. Євпаторія. З 1967 року мешкає в Новій Каховці. Закінчив Новокаховський приладобудівний технікум та інженерно-будівельний інститут. Довгий час працював на новокаховському заводі «Сокол».
 Його вірші друкувались в газеті «Чорноморська Коммуна» (м. Одеса), колективних збірках новокаховських поетів: «Родники надежд» (2006р.), «В любой душе томятся всходы» (2007 р.), «Подруги осени» (2007 р.), «Страна любви» (2008 р.), « В созвездьях строк» (2009 р.). Автор книги віршів «Две сестры – поэзия и песня» (2007 р.).
 В 70-х роках Олександр Семенченко познайомився з місцевим поетом Олександром Шереметом, який писав музику і робив оранжировки пісень. Він і допоміг розкритися своєму тезці. Спочатку це були просто пісні під гітару. В парі з О.Шереметом Олександр Семенченко створював ліричні твори про любов, які дуже подобалися слухачам.
 З середини 90-х років О.В.Семенченко постійно відвідує літературний клуб «ЛИК» (зараз «Новий ЛІК»). Тепер тематика його віршів розширюється: з΄являються поетичні твори про дружбу, про любов до рідного краю, про красу природи...Але все-таки, він в першу чергу – поет – лірик.
 
 * * *
Полнолунье в конце сентября.
Тишина ожидает чего-то...
Запоздала под утро заря
В неотложных осенних заботах.

Полнолунье... и звезды – огни,
Не сверкают на небе, как прежде...
Добрым словом меня помяни,
Не теряй в своем серце надежду.

 * * *
Навещает меня печаль.
Ей тоскливо кивают розы.
Пережитых мне дней не жаль,
Дней, несущих судьбе морозы.

Если б все это повторить,
Чтоб, растаяв в твоих объятьях,
Сохранить в этой жизни нить.
Только как, не могу понять я.

 Олександр Володимирович все своє життя не розлучається з піснею. Довгий час працював диск – жокеєм на дискотеці в місті Каховка. І завжди, при першій нагоді, він бере в руки гітару і виконує свої пісні.
 Не випадково його збірка віршів має назву «Две сестры – поэзия и песня», бо вірші і пісні в його житті йдуть поруч. Вірші переходять в музику, а музика надихає на поезію. Олександр Семенченко говорить про себе:
«...А я такой же романтично-робкий
И все стараюсь, хоть пока без толку,
Оставить в рифмах чуть заметный след.»