КОСТЕНКО ВІКТОР ДМИТРОВИЧ
Віктор Дмитрович Костенко народився 25 березня 1937 року у місті Бериславі Херсонської області. З 12 років, після смерті матері, залишився з хворим батьком. Його вихованням займався і піклувався про нього старший брат Микола.
З 16 років Віктор Дмитрович розпочав свою трудову діяльність учнем токаря Бериславського машино-будівного заводу і навчався у вечірній школі, яку успішно закінчив. Служив у військово-повітряних силах повітряним стрілком.
Після демобілізації із армії був на комсомольській роботі. У 1965 році закінчив Херсонський сільськогосподарський інститут. Рік працював інструктором Бериславського райкому партії, потім за власним бажанням перейшов на господарську роботу. Працював головним зоотехніком і директором радгоспу в Херсонській області та заступником керуючого райсільгосптехнікою.
З січня 1982 року працював головою виконкому Козацької селищної ради, але в липні 1989 року звільнився, не витримавши боротьби, яку вели з ним корумповані партійні керівники. Хоча сам був у лавах комуністичної партії до останнього часу, боровся за її чистоту і вірив у неї до серпневих подій 1991 року.
З 1992 року В.Д.Костенко почав писати. В його творчості – народний гумор і сатира про наш нелегкий час.
Вірші В.Д.Костенка друкувались у херсонській обласній газеті «Наддніпрянська правда», у «Народному віснику Бериславщини» та нікопольському «Трубнику». В 1993 році вийшла перша збірка гуморесок «Народний гумор і сатира», а в 1995 році – друге, доповнене видання.
У 1997 році вийшла третя збірка народного гумору Віктора Костенка під назвою «Козацькі жарти». Козацька тема – не випадкова у творчості В.Д.Костенка. Вона була йому близькою з дитинства. Поштовхом до видання цієї збірки стала десята Велика Рада Українського козацтва, в роботі якої брав участь і сам автор.
У 2003 році В.Костенко видає третє, доповнене видання своїх гуморесок «Козацькі жарти. Політична сатира. Дитяче.»
У 2001 році він став дипломантом ІУ Міжнародного конкурсу виконавців гумору і сатири.
В.Д.Костенко – учасник Всеукраїнського конкурсу політичної сатири « Золота ратиця – 2003 » імені Сергія Набоки. В 1996 році приймав участь у Таврійських іграх.
У 2007 році від видає для дітей книжку – розмальовку «Усмішки для тих, кому вже...Дитяче.», ілюстровану місцевим художником Валерієм Івченко.
Віктор Костенко володіє не лише почуттям гумору. Він добре почуває себе і в сатиричному жанрі. Уміє чітко визначити негативні явища у нашому суспільстві, окремих нерадивих працівників. У цьому йому допомогає багатий власний трудовий, комсомольський та партійний досвід. Його сатира спрямована на те, щоб людина замислилась: « А чи не про мене це сказано ? ».
АГОНІЯ
Можливо, правда, можливо, брехня,
Що до влади прагне та дика свиня.
Готували все ретельно – на всіх рівнях влади,
Щоб свого кнура зробити головою ради.
Але це вже небезпечно, зможуть прогадати,
Тому «два кроки назад» треба відступати.
Потовклися біля дуба там, де батька хата.
Доводиться відтісняти вже рідного брата.
А тій сірій масі нічого гадати,
Безтолкові, що придбаєм, все будуть хватати.
Згодні битись, ображати, іклами кусатись,
Тільки з кріслом, як з життям, не в змозі розстатись.
Не забуває поет і про квіт нашого життя – дітей. Твори для них написані з великою любов΄ю, яка читається у кожному рядку:
МУДРЕ КУРЧА
На толоці, за селом, курчатко гуляло.
Не збагнуло, як лисиці у лапи попало.
Нема чого із цим звіром йому жартувати,
Хоч мале воно й нікчемне – давай хитрувати:
– Я, лисичко, ще мале й двісті грам не маю,
Давай краще я тобі мамку погукаю.
Та згодилась, хоч яке, а рацію має.
Хай біжить бігом до двору і квочку гукає.
Те відбігло до садочку, на гілляку сіло
Із хитрющої лисиці сміятись посміло:
– Яку мамку ти, звірюко, з двору виглядаєш,
Інкубаторське я, люба, хіба ти не знаєш ?