Новокаховська ЦБС

   Світлана Євгенівна Трофимчук народилася в Новій Каховці в сім΄ї ентузіастів, які приїхали на будівництво молодого міста. Вона – «ровесниця Каховської ГЕС».
 Ще в шкільні роки була юнкором місцевих газет, учасником республіканських конференцій.
 Закінчила Вінницький державний пе-дагогічний інститут ім. М.Островського.
 Довгий час працювала вчителем, організатором позакласної роботи в школах Вінницької, а пізніше – Херсонскої області. Потім методистом новокаховського ПТУ № 7. Автор методичних посібників для учнів 1-3 класів, профтехосвіти України із зарубіжної літератури ( 2000 р. ).
 Почала писати вірші з дитинства. Її вірші та проза друкувались в міській, обласній та республіканській пресі, в колективних збірках новокаховських поетів «Передчуття» (1994 р.), «Родники надежд» (2006 р.), «В любой душе томятся всходы» (2007 р.), «Подруги осени» (2007 р.), «Страна любви» (2008р.), «В созвездьях строк» (2009 р.). У 1994 році вийшла в світ її книга «Листи – ластів΄ята», у 2001 році – книга «Поєдинок», у 2003 році – книга «Сміхопузія» та роман «Ярославна». У 2006 році – вийшла в світ четверта збірка поетеси «Прорив».
 Світлана Трохимчук – лауреат обласного конкурсу «Коронація слова» 1995 року на кращий сценарій, присвячений П.Кулішу
(2 місце) та лауреат конкурсу на кращий роман, де її роман «Ярославна» був нагороджений заохочувальною премією. У 2001 році її збірка «Поєдинок» (2001 р.) була представлена на Міжнародній виставці в Москві, де приймали участь учасники із 30 країн світу.
 Світлана Трофимчук – тонкий лірик, творець задушевних поезій. В її віршах – пейзажна та інтимна лірика, палка любов до рідної землі, народна мораль, патріотизм, філософські роздуми...

              * * *
Кожен прагне щастя… Щастя ждем.
А найменших боїмось проблем.
Нам би тільки радості й утіх !
Але щастя – це не тільки сміх...

Це мистецтво бачити: як ? де ?
Справжнє щастя прямо в руки йде.
Вигляда чи з квітів, чи з роси,
Чи з стрічок дівочої коси,

Чи з серпневих зоряних ночей,
Чи з чиїхось лагідних очей...
Тільки в душу радісно впусти,
Інша справа: чи готовий ти ?

УКРАЇНО МОЯ
Хоч штормило в житті і немало
І дороги зривались кудись.
Але знов на круги повертало
І я вторю вже сказане кимсь

Україно моя, Україно !
Я до тебе на крилах несусь.
Ти для мене одвічна святиня,
Як праматінка Київська Русь.
Все бувало: то злети, то штилі,
То схиляло чомусь на стриптиз.
Підставляєш крило мені й нині,
Щоб не впасти з високості вниз.

Розумію, що сила у тому,
Що це ти у житті моїм є,
Я не просто вертаюсь додому –
Повертаюсь в дитинство своє.

 Вірші Світлани Трофимчук не залишають до себе байдужим читача: в них з особливою силою і натхненням відображені нагальні проблеми життя людини, в них знайшла втілення тема високої духовності. Її вірші будять людську совість від байдужості, примушують замислитися над життям і своєю участю в житті, кличуть читача в духовний політ до добра, істинної краси і чистоти почуттів та вчинків, бо і сама поетеса у своєму житті «у хвилях брудних не купалася зроду...» .