Новокаховська ЦБС

    Дніпряни (до 1946 року – село Британи)   – селище міського типу, розташоване на лівому березі Дніпра, за 7 км від Нової Каховки.
     Згідно «Історії міст і сіл Херсонської області» село було засноване в 1791 році на землях поміщика Овсянико-Куликовського біглими кріпаками з Полтавської, Курської, Орловської та інших губерній. З часом землевласник перевіз сюди частину своїх селян з Курської та Рязанської губерній. У 1839 році в Британах було 92 двори. Напередодні селянської реформи в селі налічувалося 240 кріпаків чоловічої статі.

     У пореформений період почалося швидке розшарування селян. У 1899 році 20 найбагатших родин володіли 1346 десятинами, а на 220 господарств общинників припадало 1475 десятин землі.^.

Крім рільництва, жителі займалися також городництвом, садівництвом, баштанництвом, а заможні селяни ще й виноградарством. В селі діяло кілька підприємств переробки сільськогосподарської сировини. У 1880 році тут було побудовано 11 вітряків, винокурний завод, заснований ще в 30-х роках, паровий млин та пристань. Пристань у Британах була значним пунктом транспортування по Дніпру продуктів виробництва господарств північної Таврії (пшениці, борошна, винограду, вина тощо).

     Напередодні першої світової війни Британи були чималим селом, яке налічувало 270 дворів, і мало неабияке значення у Дніпровському повіті. В селі діяли пошта, військово-кінна станція, фельдшерсько-акушерський пункт, аптека, 3 школи (2 земські школи та 1 церковнопарафіяльна), бібліотека-читальня (з 1905 року), церква. Успішно розвивалися різні види комерції.

Збережена фотографія села Британи (автор невідомий)

Перша світова війна та громадянська війна не оминули Британів: з кінця березня 1918 року по березень 1919 року  село було окуповано австро-німецькими загарбниками, в липні 1919 року Британи захопили білогвардій- ські війська Денікіна, потім Врангеля, яких влітку 1920 року було остаточно розгромлено Червоною Армією. Після завершення громадянської війни становище в селі було дуже тяжким. Населення Британів зовсім зубожіло. Селяни одержали від радянської влади землю, але обробляти і засівати її не мали чим. Заробітки на стороні для багатьох жителів стали основним джерелом існування. Деякі підробляли на пристані, яка залишалася важливим пунктом вивозу фруктів і вина, зерна, борошна, але основна маса працювала на виноградних плантаціях сусіднього селища Основа, наймались на працю до мешканців села Ключове.

    В 20-х роках йшла відбудова села, створювалися артілі. 1929 року дрібні артілі села об′єдналися в один великий колгосп ім.М.М.Литвинова, де колгоспники вирощували, крім зернових, виноград, бавовник, арахіс. В колгоспі було три тваринницькі ферми. За роки перших п′ятирічок, у середині 30-х років, колгосп імені Литвинова, який очолював у ті роки Д.І.Подвойський, став мільйонером.

Перед війною в селі було відкрито звуковий кінотеатр на 300 місць, художню студію, яку пізніше перетворено в художню школу. Активно діяла бібліотека, в сільбуді працювали гуртки художньої самодіяльності.

    Більше 2-х років (з вересня 1941 року до 1 листопада 1943 року) село Британи жило в німецько-фашистській окупації. У боротьбі проти окупантів діяли члени британської підпільної групи «Малий Бритий Яр» під керівництвом Г.І.Ярошенка. Фашисти знищили всіх, хто був пов′язаний з підпільною організацією «Малий Бритий Яр». Всіх членів цього підпілля німці також розстріляли, а Г.І.Ярошенка на очах у всіх людей повісили. Пізніше  патріотам поставили пам′ятник у селі Британи.

2-го листопада 1943 року воїни 66-го ордена Суворова стрілецького полку 61-ї стрілецької дивізії вибили окупантів із села.У 1946 році село Британи було перейменовано у село Дніпряни, а колгосп імені Литвинова на колгосп імені Калініна.

Після спорудження міста Нова Каховка Дніпряни стають приміським селом, а з 1956 року – селищем міського типу. У березні 1960 року колгосп імені Калініна злився з основським радгоспом «Перемога наймитів», який згодом було перейменовано на радгосп-завод «Таврія». 1965 року на території, підпорядкованій Дніпрянській селищній раді, було створено виноградарський і плодоовочевий радгосп імені начдива Солодухіна. З 2000 року – це ДП «Дніпрянська аграрна фірма імені Солодухіна».