Новокаховська ЦБС

    24 травня 1977 року у центральній міській бібліотеці спільно з міським відділом Товариства любителів книги, яке тоді очолювала колишній бібліотекар абонементу центральної бібліотеки Молодика Маргарита Вікторівна, було відкрито клуб «Літературна вітальня». Господинею клубу стала спочатку Маргарита Вікторівна, а потім Новікова Наталія Григорівна, завідуюча відділом обслуговування центральної міської бібліотеки.

    Основною ціллю та завданням клубу тоді були - пропаганда книги серед мешканців міста. А девізом клубу стало звернення Центрального Комітету Комуністичної партії Радянського Союзу до з′їзду Всесоюзного добровільного Товариства любителів книги: «Советский Союз по праву называют самой читающей страной в мире». В Раду клубу, яка організовувала його засідання, входили: Новікова Наталія Григорівна, голова клубу, Громяк Олена Миколаївна, вихователь гуртожитку заводу «Сокіл»; Васильєва Наталія Аркадіївна, третій секретар міського комітету ЛКСМ України; Молодика Маргарита Вікторівна, відповідальний секретар міського Товариства любителів книги; Носенко Валентина Полікарпівна, методист центральної бібліотеки; Парфьонова Віра Петрівна, вихователь гуртожитку № 2 виробничого управління «Каховсільбуд»; та Попова Олена Іванівна, лаборант маслозаводу.

    Перше засідання «Літературної вітальні» пройшло 24 травня 1977 року в картинній галереї міста. Спочатку перед присутніми виступив інженер Лінкарь М.І., який розповів про те, як класики марксизму-ленінізму говорили про літературу та мистецтво. Про шедеври світового мистецтва розповіла науковий співробітник картинної галереї Шкода І.Є.. а завідуюча бібліотекою № 2 Широкова Валентина Миколаївна провела огляд новинок літератури з мистецтва «В світі прекрасного».

   Наступні засідання 4 жовтня та 20 грудня 1977 року були присвячені творчості письменника-земляка І.Т.Дмитроченко, який у 1958-1972 роках мешкав і трудився в місті Нова Каховка, та творчості чудового російського поета й майстра пензля Максиміліана Волошина. Як правило, засідання клубу проводились після робочого дня за чашкою чаю. На засіданнях завжди бувало по 20-30 чоловік.