Сторінка читача
Герої поруч з нами
Автор: Центральна бібліотека | 
| 
|
21 січня, напередодні дня Соборності України, прийшли до міської бібліотеки для дітей учні IV(8)-А класу гімназії, щоб зустрітися із тими, хто відстоює нині суверенітет та незалежність нашої Батьківщини на землях Донбасу. Разом із новокаховським волонтером О.І.Пилипенко на зустріч з дітьми завітали також представник воєнкомату та безпосередні учасники подій – захисник першого блокпосту біля Донецька та розвідник – люди небагатослівні та мужні.
З собою принесли бронежилет, військову каску, протитанкову зброю під назвою «Муха» та справжні осколки снарядів.
Діти мали можливість потримати в руках та поміряти обладунки, «прицілитися» з тієї «Мухи», роздивитися жахливі докази війни, а головне послухати про те, як воюють наші хлопці, про допомогу волонтерів, без яких, не було би успіхів, про подвиг українців, що боронять всю Україну.
Наші гості звернулися до молоді з напутнім словом, сказавши, що ми всі маємо нести в душі той гордий український дух, який дає сили нашим воїнам, бо це – наша земля, наш дім, який ми будемо захищати від ворога.
На пам’ять про зустріч восьмикласники та бібліотечні волонтери передали на передову сплетені жовто-сині стрічки та дитячі малюнки, а бібліотека – посилку, що допоможе зігрітися чаєм зі смачним печивом та побажання для всіх – повернутися скоріше з перемогою.
Ми свято віримо в Перемогу!
Автор: Центральна бібліотека | |
|
16.05.2016
Я дивлюсь на світлини бійців
Щирі посмішки, втомлені очі,
Сиві скроні та безліч рубців…
А мій розум сприйняти не хоче:
Це не сон, не сіндром маячні,
Ця війна не в далекій країні,
Не в Іраку чи десь там в Чечні,
А в вишневій моїй Україні.
Війна — страшне і, здавалося б, таке далеке слово. Та варто було однієї миті, і всі ми, українці, пізнали вповні жахи та неймовірні наслідки — руїни війни.
Тисячі українських солдатів зазнали тяжких поранень, тисячі згорьованих матерів, батьків, дітей та дружин провели в останню путь сміливих мужів, які власними грудьми захищали, як могли, рідний край. Тисячі солдатів на бойових позиціях готові будь-якої миті кинутися в бій, знаючи, що для них він може бути останнім. Але свято вірять у перемогу.
13 травня міська бібліотека №2 разом з відділом у справах сім’ї та молоді міста та дитячою школою мистецтв підготували патріотичний урок «Україна без війни».
На зустріч запросили викладача історії НКПК Колесникова Костянтина Сергійовича, який перебував в зоні АТО з18.05.2015 року по 30.04.2016 рік і був бійцем 55 окремої артилерійської бригади.
Студенти ВПУ та НКПТ прослухали розповідь Костянтина Сергійовича. Він поділився спогадами про ті страшні дні, де на очах гинули люди, де молоді хлопці йшли в бій, не боячись смерті. Учні та педагоги з великою цікавістю та сумом у серці слухали його розповідь, подякували йому за те, що захищав наше мирне життя. Потім присутні перглянули відеофакти страшних подій на Сході України.
Було дуже багато запитань, адже всі мали змогу із перших вуст дізнатись про становище в зоні бойових дій.
В кінці зустрічі вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
У війні здобуваємо мир
Автор: Центральна бібліотека | |
|
06.05.2016
Буремні події на Сході нашої країни тривожать кожного українця. Поетична душа нашого поета-земляка, члена Спілки письменників України Олександра Петровича Гунька відчуває ці події чуттєвими поетичними рядками, які ми пропонуємо вашій увазі.
***
Територіє териконів,
Де відвал твого ремесла?
Без понять до твоїх кордонів
Не відняти добра від зла.
Ти скрутилась у точку жала.
Ти згорнулася у клубок.
Ніби посмішка від кинджала
Твій запущений в час лубок.
Ти ходила по лезу бритви
І упала в сомнамбулізм.
І тепер от небесні бритви
Розпанахують весь твій смисл.
БЛОК-ПОСТ
Іду світ за очі,
Та натикаюсь на блок-пост
Між простором і мною.
А в хлопців –
Дика алергія
На перестиглих диваків.
Якби знаття,
То не пішов би манівцями,
А вийшов би на путівець
Всесвітньої любові.
– Сідайте, дядьку, –
Кажуть хлопці. –
У нас ще є НЗ.
Для профілактики печалі…
Скуштуйте!
Залпом.
І до дна.
«Оце так втрапив! –
Думаю собі. –
Та в мене все ж
підвищений імунітет
для зберігання неповторності».
Тікаю геть.
А хлопці
Мовчки
Скидають
із плечей тягар.
***
На зворотнім шляху до медалей
Намічається колорит.
Це рагулі сумних регалів
Розбивають епохи ритм.
І якщо хтось почепить орден
Сам собі за чужі гріхи,
То вселенських очей безодні
Затулятимуть всі шляхи.
І в смертельній печаті стигми,
Що відзначила кулі путь,
Може, ти ще спитати встигнеш,
Чи героя в тобі знайдуть...
Не печалься, Надіє,
за тобою здіймається віра.
За тобою постануть
колони новітніх імен.
Доторкнись до штурвала
своєї мети.
Твій літак ще стоїть
на летовищі мрії,
щоб злетіти
у небо життя.
Щоб відміряти
простір для часу
у в'язниці розлук
між розтятими крилами.
Це війна не троянд,
не погаслих сузір'їв,
не епох, що лишились
на дні проминань.
Це бій світла
із власною тінню.
Це крик тиші
загуслим громам.
Це світанки і ночі,
посічені “градами”.
Це конання орди
на руках у історії.
Тільки ти найвільніша
навіть в клітці
з ведмежим капканом.
За стіною з ОМОНу.
За плечима Вітчизни.
За крайвежами світу.
Доки знаєш свій шлях.
***
Під музику душі
Так хочеться не спати.
Але на всій межі
Стоять одні солдати.
І ціляться впритул,
Мов граються у жмурки.
І всю мою мету
Розстрілюють до цурки.
І я із забуття
Вертаюся до хати.
А там... моє дитя
Ладнається в солдати.
О мій воїне милий,
ти не спи дивним сном,
проривайсь!
Це не вічності схили,
це пекельний рубіж –
Іловайськ!
Крізь поразки і зради
сталлю серця свого
наливайсь.
Територія правди
і сумління твого –
Іловайськ.
Притулися щокою
до АК-17,
не здавайсь.
Над звитяги рікою
твій забутий блок-пост –
Іловайськ.
В небі зірки немає,
від вогню воно впало
у транс.
В трьох котлах закипає
наша кров пломінка –
Іловайськ.
Стануть хлопці до бою,
скажуть: лиш до останку
тримайсь.
У тобі і з тобою
місце битви світів –
Іловайськ.
Кіборг Олекса в аеропорті
Тисячу двісті сімнадцять годин
Порох ковтає з клубками у горлі.
Каже, мовляв, ми укропи – не горді,
Гасимо «вату» вогнем без води.
Ви там чому не ламаєте звички,
Що розвели нас на фронт і на тил?
Тут же дорога від кулі до свічки,
Ніби димок від цигарки у вічі,
А чи закладений в душу тротил...
Тут же покришене «буками» небо.
Тут же посічена «градом» земля.
Братство, що скріплене пам’яті крепом.
Подзвін утрат і печалі над степом,
Що від майбутнього нас віддаля.
Ось ми вам час посилаєм крізь простір
Ви ж зачаїлись чомусь від борінь.
Нам не уникнути власних блок-постів,
Бо сепарати – минулого гості,
Наче господарі тут. З двох сторін.
Ми вже складаємо друзів у скрині
Із-під снарядів. А вам до сих пір
Ще невтямки, що одвіку й донині.
Всі ми потроху й однаково винні,
Що у війні здобуваємо мир.
Герої поруч з нами
Автор: Центральна бібліотека | |
|
05.05.2016
Міська бібліотека №3 запросила семикласників ЗОШ№6 на зустріч з учасником АТО – Сиротюком В.В. Віталій Вікторович Сиротюк, кадровий офіцер, провів на бойових позиціях більше року і знову, після нетривалої відпустки, готується на передову. Він розповів дітям про своїх побратимів, про бойові операції в яких брав участь, про труднощі які долають військові, захищаючи Батьківщину. Учні читали вірші про Україну, а потім всі присутні переглянули відеофільм та ознайомились з матеріалами які надруковані в місцевій пресі про події які тривають на Донбасі.
Новини
Нові надходження
Віртуальні виставки
