Сторінка читача
Вишиванка - оберіг душі нашої
21.06.2015.
21 травня – День вишиванки. Це не традиційне українське свято. Дата проведення заходів святкувань щороку відбувається в третій четвер травня.
Автором цієї ідеї є студентка історичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. У 2007 році саме вона започаткувала Всеукраїнську акцію «День української вишиванки». В цей день вулиці нашого мальовничого міста забуяли національним різнобарв’ям. Вдягнувши вишиванки, кожен житель міста цим вчинком виразив свою надію на майбутнє, але й не забув про минуле свого народу.
Бібліотекарі центральної міської бібліотеки долучились до цієї акції - прийшли на роботу в вишиванках.
Автором цієї ідеї є студентка історичного факультету Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича Леся Воронюк. У 2007 році саме вона започаткувала Всеукраїнську акцію «День української вишиванки». В цей день вулиці нашого мальовничого міста забуяли національним різнобарв’ям. Вдягнувши вишиванки, кожен житель міста цим вчинком виразив свою надію на майбутнє, але й не забув про минуле свого народу.
Бібліотекарі центральної міської бібліотеки долучились до цієї акції - прийшли на роботу в вишиванках.
Свята сорочка вишивана –
Це оберіг і захист мій.
З любов’ю вишивала мама,
Як символ звичаїв народних,
Як подарунок дорогий,
Лягав стібок один за одним:
Червоний, жовтий, голубий.
Червоний колір – то кохання,
Чорніє кольором рілля,
Жовтіє нива колосиста,
А синій – ріки і моря.
І на свободі, і в неволі
Свята сорочка кожну мить
Під час випробування долі
Від негараздів захистить.
Той зміст барвистих візерунків
В житті – основа всіх основ,
Символізує одночасно
Свободу, щастя і любов.
В цей же день було проведено промо-акцію «Вишиванка – оберіг душі нашої». На протязі дня бібліотечні працівники у вишиванках радо зустрічали читачів, розповідали про День вишиванки, який спрямований на збереження національних традицій, своєї етнічності. Українська вишиванка – твій етнічний код. Продемонстрували вишиванки різних регіонів, розповіли про народну вишивку – це мелодія, призначена не лише для очей, а й для розуму та почуттів.
На останок запропонували присутнім прослухати пісню «Вишиванка» у виконанні Дмитра Яремчука.
Безсмертна велич Перемоги
Травневі свята для кожного з нас особливі. У кожній родині є, що згадати,перегорнути старенькі альбоми з фотографіями, чи просто передивитися разом з дітьми фільми присвячені подіям Другої Світової війни.
Бібліотеки ЦБС провели низку заходів присвячених тим героїчним подіям.
У міській бібліотеці для дітей напередодні Дня Перемоги на відео-уроці «Нагороди німецько-радянської війни» побували учні 1,3,4-х класів гімназії. За допомогою електронної презентації маленькі читачі познайомились з історією нагород німецько-радянської війни. Бібліотекарі розповіли дітям про Кавалера Ордена Слави і Героя Радянського Союзу уроженця селища Геройського: Павла Христофоровича Дубинду, жінку-снайпера Людмилу Павличенко. А про Євдокію Заволій – українку командира морських піхотинців, яку фашисти називали «фрау-смерть», діти слухали з особливим зацікавленням.
У гімназистів була змога потримати у руках бойові нагороди льотчика Ф.І.Приступи, які надали для масового заходу члени його родини, за що їм венлика подяка. Діти передавали один одному ордени Вітчизняної Війни 1-го та 2-го ступенів, Орден Червоного Прапора
і слухали про бойові будні військового штурмана і його фронтової подруги і дружини Марії Приступи, яка була механіком грізного літака.
«Ти хочеш миру? Пам’ятай війну!» Саме під цим гаслом напередодні свята Великої Перемоги у Другій Світовій війні відбулася зустріч у міській бібліотеці №2 з учнями 7-Б класу ЗОШ№10. Бібліотекарі розповіли дітям про те, які країни брали участь у тій війні, про підступний та жорстокий план німецького командування та самого Адольфа Гітлера щодо захоплення СРСР.
Демонструючи слайди, вони допомогли дітям побачити та відчути як жили їх бабусі та дідусі, які винесли жахи концтаборів, голод, руйнування, важку працю і всі тяготи тієї війни, як вони пронесли свою любов до Батьківщини крізь довгі чотири роки боротьби з фашистськими загарбниками.
Учні із захопленням та повагою слухали розповіді про дітей-героїв, ровесників наших гостей, які воювали на фронті поряд зі своїми батьками та старшими братами і загинули заради нашого щасливого мирного майбутнього, захищаючи свою Вітчизну. Діти сказали, що пишаються подвигами тих хлопчиків та дівчаток, бо на хвилинку уявивши себе на їх місці, зрозуміли, що не кожен би витримав ту біль, напругу, страх та смерть, але вони зараз можуть допомогти тим небагатьом живим ветеранам та дітям війни, які живуть поряд з нами сьогодні, подарувати їм добре слово, посмішку та тепло свого серця
08 травня відбулася зустріч з ветеранами війни "Безсмертна велич Перемоги» у Таврійській бібліотеці. Ветерани цікаво розповідали дітям про свій бойовий шлях, нагороди, відповідали на всі запитання учнів. Учні підготували для них невеличку танцювально-музичну композицію. Потім бібліотекарі познайомили дітей з літературою, що є у бібліотеці і допоможе їм більше дізнатися про ту страшну війну.
В Тополівській бібліотеці День Перемоги був відзначений історично-патріотичним альманахом "Біль війни і свято Перемоги", на якому читачі вшанували пам'ять дітей-героїв, що разомі з дорослими захищали свою Батьківщину від нацистських окупантів.
Плодівська бібліотека 9-го травня провела свято «Повік ті дні із пам’яті не стерти» для мешканців села.
Ніколи знову
До 70-ї річниці Перемоги у центральній бібліотеці відкрилася виставка -панорама "Гримів набатом 45-й!"
06 травня у центральній бібліотеці міста на вечір пам’яті «Пам’ятаєш, земле, 45-й?» зібралися члени літературно-музичного клубу «У колі друзів».
Бібліотекарі розповіли про нову традицію урочистостей 8 та 9 травня, що впроваджує Україна в європейському дусі пам’яті та примирення. Минулого рокуУкраїна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
Бібліотекарі розповіли про нову традицію урочистостей 8 та 9 травня, що впроваджує Україна в європейському дусі пам’яті та примирення. Минулого рокуУкраїна уже долучилася до загальноєвропейської традиції вшанування жертв війни із використанням червоних маків.
Під час заходу лунали пісні воєнних років, присутні читали вірші відомих поетів про війну і свої власні.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав своє життя в ім’я Перемоги.
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто віддав своє життя в ім’я Перемоги.
Цього року заходи з нагоди 70-ї річниці Перемоги над нацизмом пройдуть під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам'ять робить нас сильнішими. Вона – запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.
Закінчився вечір фонограмою пісні «9 травня-Перемога» у виконанні Наталі Бучинської.
Пам'ятаймо минуле!
До Дня Перемоги 5 травня в центральній міській бібліотеці пройшов онлайн-перегляд художнього фільму «Хайтарма» (від крим. – повернення).
Перед переглядом фільму бібліотекарі радо зустріли гостей: подарували їм власноруч виготовлені маки (мак – символ памяті), якими останні прикрасили свій одяг.
Потім розповіли, що «Хайтарма» - перший кримськотатарський повноформатний художній фільм і перша художня картина про депортацію кримських татар. Режисер фільму і виконавець головної ролі Ахтем Сейтаблаєв. Який багатьом відомий в якості ведучого передачі «Хоробрі серця» на телеканалі «2+2».
Фільм знято за кошти кримськотатарського бізнесмена Ленура Іслямова на його телеканалі АТР. Вартість картини 1,5 млн. дол. Стрічка знімалась за принципом народної толоки – більшість ролей зіграли непрофесійні актори. Зйомки тривали півроку у 2012 році в Алупці, Бахчисарайському районі і Судаку.
В основі сюжету лежать реальні події. В фільмі йде мова про сталінську депортацію кримських татар, вчинену у травні 1944 року. Ця трагічна сторінка в історії кримськотатарського народу показана через погляд прославленого льотчика, національного героя Ахмет-Хана Султана: після звільнення Криму від німецьких загарбників, військове командування дозволило Ахмет-Хану разом з його бойовими товаришами відвідати батьків у Алупці. За збігом обставин на час перебування льотчиків у Алупці припала операція НКВС з примусової депортації кримських татар. Радянський ас, якого боялись німецькі пілоти, не зміг захистити свій народ від злочину Сталінського режиму.
Переглянувши фільм «Хайтарма», можна зробити висновок, що минуле й сучасність переплелись в одне ціле. Багато хто із присутніх відкрив для себе невідому їм раніше сторінку історії. А скільки ще залишилось не розкритих сторінок нашої історії. Робота бібліотек спрямована на те, щоб допомогти читачу знайти відповіді на деякі запитання.
Будуймо мирну Батьківщину! Пам’ятаймо минуле!