Новокаховська ЦБС

    Фомінцев Антонін Андрійович народився 22 червня 1926 року в містечку Ірбіті Свердловської області (Росія), в родині колгоспників. Батьки художника мали четверо дітей. Мати хотіла назвати сина Петром, але працівники сільської ради порекомендували молодому батьку замість старого ім΄я назвати сина якимся новим звучним іменем. І знайшли таке незвичне і цікаве ім΄я – Антонін.

    З раннього дитинства Антонін багато часу проводив у лісі, на луках і бачив красу рідної природи. Як у всіх сільських подвір΄ях, у батьків були домашні тварини. Особливо Антоніна приваблювали коні. І вразливий хлопчик, тільки-но йому виповнилось 4 роки, почав малювати все, що бачив. Він дуже любив малювати на снігу та на віконних шибках. Батьки зразу зрозуміли, що дитина у них талановита. Мати відвела сина у сільраду. Так у селі з΄явився свій художник. Можливо, після закінчення школи, Антонін вступив би до художнього училища, але всі плани перекреслила війна.

     Замість художньої аудиторії хлопець стає до токарного станка. Ростом він був замалий, тому працював за станком з підставкою. Працював по 12 годин в день. Завод виробляв військову мототехніку, яка зразу ж, з конвейера йшла на фронт.

     Навіть у скрутні роки воєнного лихоліття наша країна дбала про освіту підростаючого покоління. Їй потрібні були висококваліфіковані робочі кадри. У 1944 році Антонін вступає на вечірнє відділення Ірбітського мотоциклетного технікуму. З ранку – працює, ввечері – займається. Навіть в такий напружений час Антонін не покидає малювати. Він займається оформленням червоних кутків, малює воєнні плакати, починає малювати портрети. У 1948 році, після закінчення технікуму, працював майстром тієї дільниці, на якій починав працювати коли прийшов на завод.

     У 1949 році Антонін Андрійович був призваний до лав Радянської Армії. Молодого юнака спочатку направили навчатися у Челябінське артилерійське училище. Після його закінчення Антонін Андрійович отримав призначення у Західну групу військ Германії. У 1952 році молодий офіцер вирішив одружитися і запропонував свою руку і серце ірбітській красуні Олександрі Тимофіївні. Так народилася щаслива сім΄я. Дружина завжди не тільки підтримувала захоплення художньою творчістю свого чоловіка, а й першою надавала йому слушну пораду щодо створення нових картин.

     Життя військової родини було нелегким. Проте подружжя Фомінцевих виховувало трьох дітей. У 1958 році Антонін Андрійович був переведений до внутрішніх військ СРСР, а у 1975 році демобілізувався за віком.

     У Нову Каховку родина переїхала у 1976 році. Тут вже працювали мати та сестра Антоніна Андрійовича. Нова Каховка всім дуже сподобалась. Військовий пенсіонер Антонін Андрійович деякий час працював військовим керівником у загальноосвітній школі № 7. Потім зайнявся художньою творчістю.

     Антонін Андрійович Фомінцев працює в жанрі пейзажу. Його улюблені художники – Полєнов, Крамской, Шишкін.

     Ліричні пейзажі А.А.Фомінцева зачаровують спокоєм та гармонією. Мабуть, ніхто не пройде, щоб не помилуватися його картинами, від них тяжко відірвати погляд. Їх зміст переказати неможливо, їх треба бачити. Яка ж прекрасна на його картинах зима! А ще «Заводь», «Туманний ранок» та інші.

     Тонке відчуття колористичного стану природи та художня майстерність живопису дали можливість автору створити картини саме українського пейзажу («В Дніпровських плавнях», «На Дніпрі», «Перед грозою»).

    Художник пише не тільки олією, а ще й гуашем та аквареллю.

     Його перші персональні виставки були ще в шкільні роки: перша – у 12 років, наступна – у 14 років. Потім була участь в армійських виставках. 5 разів була його виставка у місті Кірові (Росія). Тут також відбувся його перший теледебют. Пізніше було знято про його творчість два фільми у Новій Каховці. З 80-х років художник – постійний учасник міських та обласних виставок. З 1993 року активно приймає участь у щорічній виставці місцевих художників «Квітнева палітра» в новокаховській картинній галереї. Часто в галереї відбувались і персональні виставки художника. Тричі виставки були у місті Херсоні. Картини художника виставлялись на Всесоюзному огляді народної творчості в Москві, на ВДНГ, де зайняли І місце, а художник став лауреатом Всесоюзного огляду.

    Всього у творчому доробку художника понад півтори тисячі картин. Його картини є в приватних колекціях любителів живопису із різних країн: Англії, Франціїї, Індії, Туреччини, Росії та України.

     Свою любов до художньої творчості А.А.Фомінцев зумів передати своїм дітям: Олександру, Наталії та Ірині. Всі троє його дітей стали чудовими художниками. Велика родина Фомінцевих налічує більше 15-ти членів. Підростають правнуки. І хто знає, може чарівний пензель Фомінцевих засяє у їхніх руках ще краще та яскравіше ?!